Мовчазний ретрит в Карпатах
У вас напевно виникне думка, яка причина того, що людина забажала мовчати 5 днів? Мою відповідь зрозуміють більшість HR-менеджерів…
Я відчула втому від щоденного спілкування з контрактниками: вислухати їх, почути, зрозуміти, підібрати влучні слова, допомогти. Це морально виснажувало.
До річниці моєї роботи залишилось пару тижнів і я приймаю рішення поїхати у відпустку в Карпати, де матиму змогу мовчати цілих 5 днів. Ціллю поїздки було почути себе, відчути спокій і гармонію.
Не буду розповідати, як мені це допомогло, адже відповідь – ніяк. Програма на ретриті була дуже насичена для новачка, тому вже з 3-4 дня я почала пропускати медитації та практики. Так, деякі з них були корисними та десь навіть необхідними, але однією з практик було одягнути пов’язку на очі та не знімати її добу. І тут я розуміла, що це зовсім не для мене. Уявіть собі: 17 людей 24 години в масці. Я єдина, яка спостерігала за цим дійством і чесно, мені було з усього цього тільки смішно.
Ще однією умовою ретриту було віддати всі свої гаджети наставнику. Зараз смішно це згадувати, але на 5-й день я таємно поцупила свій телефон і писала рідним та друзям, що зі мною все добре.
Ретрит – це хороший досвід, який особисто я повторювати НЕ збираюсь. Я не можу ні рекомендувати його, ні стверджувати, що вам це необхідно. Кожен сам приймає рішення чи готовий він до подібного.
І ще дещо. 5 днів я так і не мовчала. На 3-й день ми з сусідкою по кімнаті потайки спілкувались вночі😄
